Интервью с членом ЦК Компартии Филинюком Олегом Владимировичем.



Олег Владимирович, как проходила поездка в г. Запорожье?

Утром в 9. 00 6 ноября мы выехали по маршруту Театральная площадь Луцка – проспект имени В.И.Ленина – Запорожья. Кстати, проспект имени Ленина является самым большим в Европе, длина которого достигает 17 километров. На автомобилях были прикреплены красные знамена Компартии, Комсомола и на главной машине красное знамя где был изображен великий полководец, политик с мировым именем, человек легендарной судьбы – И.В. Сталин. Останавливались в наиболее людных местах, разговаривали с людьми. Нас принимали по-разному, но в основном с одобрением и со здоровой завистью. По пути в Запорожье при встрече с работниками ГАИ, меня лично и моих боевых товарищей поразило их поведение, они становились в стойку "стройно" и отдавали нам "честь".

Как развивались события по приезду в Запорожье?

В Запорожье мы прибыли в 0 часов 25 минут. Нас уже ожидали с нетерпением, разместили в гостинице и накрыли ужин. В 7.00 7 ноября, позавтракав, о чем вовремя позаботились наши запорожские товарищи, мы решили пройтись по городу. Все улицы носят названия времен Советского Союза, стоят памятники - Ленину, Дзержинскому и другим советским деятелям. С гордостью констатирую тот факт, что дебильный процесс по переименовыванию и уничтожению памятников запорожцы не допустили, хоть как ни пытался на них жать де-юре президент, де-факто американский холуй Ющенко и его хуторянская компашка.

В 9.00 мы уже были в Запорожском обкоме Компартии, где нас тепло и радушно встречали первый секретарь обкома, народный депутат Украины Алексей Васильевич Бабурин и 2 секретарь Александр Петрович Зубчевский, а также руководство Комсомола области и города в лице А. Семиненко и В. Хассай. Трехэтажное здание обкома партии, которое находится в центре города, имеет хороший, современный архитектурный вид. Кабинеты и актовый зал оборудованы новейшей оргтехникой. Не обращая внимания на занятость, Алексей Васильевич провел для нас экскурсию по кабинетам обкома, поговорили о партийных делах в его кабинете.

В 10 часов мы уже возлагали цветы к памятнику В.И.Ленину. В дальнейшем состоялся митинг около облгосадминистрации, в котором участвовали почти 4,5 тысячи людей, которые пришли с красными знаменами и транспарантами. Митинг открыл 2-й секретарь обкома А. П. Зубчевский, которой предоставил слово А. В. Бабурину. Люди встретили его бурными аплодисментами. Выступили также и другие товарищи, а также первый секретарь Ровенского обкома КПУ А. М. Вознюк и первый секретарь М. К. ВЛКСМУ Виктория Хассай

На митинге-протесте была принята и направлена резолюция Президенту, Кабинету Министров и Веховному Совету, а также облгосадминистрации с требованиями против повышения пенсионного возраста, против сотрудничества Украины с МВФ, против попыток правительства и олигархической части Верховной Рады отменить льготы для 16-ти категорий населения и повышения тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Люди за нее проголосовали единогласно.

После окончания митинга началась праздничная демонстрация, посвященная 94-й годовщине Великой Октябрьской социалистической революции и 70-летию Парада 1941 года на Красной площади.

Колонну возглавляли ветераны Великой Отечественной войны и ветераны Вооруженных Сил Советского Союза. Двигалась военная техника времен Великой Отечественной Войны. В центральной части города колонну радостно встречали запорожцы и гости города, фотографировали. Продавцы магазинов и киосков вышли с рабочих мест и приветствовали демонстрантов.

Пройдя по центральному проспекту города, колонна подошла к зданию Запорожского обкома КПУ, где состоялся митинг и открытие памятников - И.В. Сталину и Зое Космодемьянской. Перед началом митинга люди смогли посмотреть на широком экране кадры военной кинохроники: Парад 1941 года и выступление на нем Верховного Главнокомандующего И.В. Сталина. Также мы смотрели фильм о подвиге Зои Космодемьянской. Звучала песня" Священная война" - гимн истинных защитников Отчизны, борцов с фашистской и ее холуйской нечистью. После гимна Советского Союза перед участниками митинга выступил А. В. Бабурин. Он, в частности, сказал: "Для всех нас 7 ноября – это знаменательный день. Именно в этот день мы открываем восстановленный памятник И.В. Сталину и памятник Зое Космодемьянской. Кадры Великой Отечественной войны и документальный фильм, который мы только что пересмотрели, очередной раз показывают и доказывают величие советского народа, величие Советского Союза, величие Иосифа Виссарионовича Сталина. (Выступление Алексея Васильевича сопровождалось аплодисментами). Памятники Сталину и Космодемьянской будут помогать нам в общей борьбе за правду истории, за наше с вами будущее"

И мне выпала большая честь выступить на митинге и открытии памятников. В своей речи я передал приветствие от коммунистов Волыни и лично от нашего первого секретаря обкома, члена ЦК Компартии Украины, депутата областного совета Петра Григорьевича Бущика. (К сведению, Петр Григорьевич ежечасно звонил по телефону нам, волновался за нас во время поездки, зная наши молодые зажигательные горячие головы ..и дальний путь).
Почетное право открытия памятников было дано: А. В.Бабурину, А. П. Зубчевскому, а также ветеранам войны И.Т.Шеховцову и А.Е. Попову. Люди принесли к памятникам море осенних цветов.

Как реагировали пресса и телевидение на митинги и установку памятников?

Весь день на этом событии присутствовало телевидение, с местного и других каналов, в частности Пятый канал, Новый Канал, СТБ, Интер, IСTV и пресса. Не обделили СМИ и меня своими вопросами на камеру. К чести запорожского телевидения, которое освещало интервью со мной целый день, а другие каналы наложили табу, ведь их въедливые, провокационные вопросы ко мне не получили той сенсации, на которую они надеялись, имея целью высмеивать коммунистов. Более того, отвечая на их вопросы, я максимально пытался убедить их и перетянуть на сторону Компартии.

Смотря в глаза этим корреспондентам и телевизионщикам, я понял, что моя работа не осталась напрасной, ведь их заинтересовали мои статьи, и сайты, на которых я печатаюсь, а также мы обменялись телефонами. Ведь главное в дискуссии, это не унизить или высмеять оппонента, а перетянуть его на свою сторону. Эти телевизионщики – люди еще в основном идейно не сформированные, ведь им около 30 лет. На их вопрос почему для меня да и многих людей Сталин является жизненным примером, а для многих он является врагом.. Я ответил следующее. В свое время А.Гитлер о Сталине сказал: "Сила русского народа есть не в его многочисленности или организованности, а в его способностях рождать личности масштаба И.Сталина. По своим военным и политическим качествам Сталин намного выше Черчилля и Рузвельта. Это единственный мировой политик, достойный уважения. Наше задание – раздробить русский народ так, чтобы люди масштаба Сталина не появлялись".

У. Черчилль о Сталине писал: "Большое счастье было для России, что в годы тяжелых испытаний страну возглавил гений и непоколебимый полководец Сталин. Он был самой выдающейся личностью того периода, в котором проходила вся его жизнь".

Шарль Де Голль писал: "Сталин имел колоссальный авторитет, и не только в России. Он сумел "приручить" своих врагов, не паниковать при проигрышах и не наслаждаться победами. А побед у него больше, чем поражений. Сталинская Россия – это не прошлая Россия, которая погибла с монархией. Но сталинское государство без достойных Сталину наследников-последователей обречено".

Я привел несколько цитат идейных врагов о Сталине, чтобы читатель, а особенно молодое поколение задумалось. Почему сегодня его пытаются оболгать и негативно освещать в современных буржуазных и националистических СМИ? Во-первых, Европа которая стояла на коленях перед гитлеровской Германией не может смириться с тем, что советский народ под руководством Коммунистической партии во главе со Сталиным ее освободил, и вообще мир стоял перед угрозой уничтожения. Во-вторых, современные буржуазно-олигархические и националистические мажоры даже в глубоком сне дрожат перед Сталиным, зная где бы они должны были быть. В-третьих, Сталин "взял Россию с сохой, а оставил с атомной бомбой", а "наша" хуторянская пацанва за двадцать лет "независимости" даже новую улицу ни в одном месте не построила.

И когда 5 марта 1953 г. И.В. Сталин умер, то все плакали, ведь это был человек, который всю свою жизнь посвятил служению народу, никогда не отступал от своих принципов. Хоронили его в костюме, который он носил при жизни, а обувь сделали по заказу, потому что он предоставлял преимущество сапогам, да и денежных средств у него не было. А во время войны, когда его родной сын Яков попал в фашистской плен, Сталин категорически отказался обменивать его на фельдмаршала Паулюса. Позже Яков в плену погиб, кинулся на электрическое ограждение, не смог пережить плена и не желал подрывать авторитет отца. Второй сын – Василий на фронте был пилотом, и по воспоминаниям боевых военных побратимов воевал храбро.

Следовательно, И.В. Сталина всегда уважали и будут уважать честные люди, ведь он ради людей положил на алтарь все. Он вошел в историю навсегда. И не за горами то время, когда памятники Сталину будут стоять во всех городах и районных центрах Западной Украины. Я в это верю, глубоко убежден и буду прикладывать максимум усилий.

Кто помогал Вам и вашим товарищам осуществить эту поездку?

Поездку в Запорожье нам помогли осуществить мои товарищи – Сергей Вашкодар, Роман Головий, Дмитрий Власюк, Антон Лебедев, Виктор Засадко, первый секретарь Луцкого МК КПУ Виктор Пащук и первый секретарь Волынского обкома Петр Григорьевич Бущик.


Интервью брал член бюро Нововолинского МК ЛКСМУ
Олесь Мазурок.

Перевод с украинского - РМУ

Сталiн і сучасність

Інтерв'ю з членом ЦК Компартії Філінюком Олегом Володимировичем.


Олег Володимирович, як проходила поїздка в м.Запоріжжя?

Вранці о 9. 00 6 листопада ми виїхали за маршутом Театральний майдан Луцька-проспект імені В.І.Леніна Запоріжжя. До вашої уваги проспект імені Леніна самий найбільший в Європі,довжина якого сягає 17 кілометрів. На автомобілях були прикріплені червоні прапори Компартії, Комсомолу та на головній машині червоний прапор де був зображений великий полководець, політик зі світовим ім'ям ,людина легендарної долі -Й.В. Сталін. Зупинялися в найбільш людних місцях,розмовляли з людьми. По-різному нас сприймали,але в основному зі схваленням та зі здоровою заздрістю. По дорозі до Запоріжжя при зустрічі з працівниками ДАІ,мене особисто та моїх бойових товаришів вразила їх поведінка, вони ставали в стійку "струнко" та віддавали нам "честь".

Як розвивалися події по приїзду в м. Запоріжжя?

В Запоріжжя ми прибули в 24 години 25 хвилин. Нас вже чекали з нетерпінням, розмістили в готелі та накрили вечерю.О 7. 00. 7 листопада поснідавши, про що вчасно потурбувалися наші запоріжські товариші, ми вирішили пройтися містом. Всі вулиці носять назви, які були за часів Радьянслкого Союзу, стоять пам'ятники-Леніну, Дзержинському та іншим радянським діячам. З гордістю констатую той факт,що дебільний процес з перейменувань та знищення пам'ятників запоріжчани недопустили, хоч як не намагався на них тиснути де-юре президент, де-факто американський холуй Ющенко і його хуторянська компашка.

О 9 .00. ми вже були в Запоріжському обкомі Компартії, де нас тепло і привітно зустрічали перший секретар обкому,народний депутат України Олексій Васильович Бабурін та 2 секретар Олександр Петрович Зубчевський,а також кервівництво Комсомолу області та міста в особі О.Семіненко та В. Хассай.Трьох- поверхова споруда обкому партії, яка розміщена в центрі міста має гарний, архітектурний сучасний вигляд.Кабінети та актовий зал обладнані найновішою оргтехнікою. Не зважаючи на зайнятість Олексій Васильович провів для нас екскурсію по кабінетах обкому,порозмовляли про партійні справи в його кабінеті.

О 10 годині ми вже покладали квіти до пам'ятника В.І.Леніну.В подальшому відбувся біля облдержадміністрації мітинг,в якому взяли участь майже 4,5тисячі людей які прийшли з червоними прапорами та транспорантами. Мітинг відкрив 2 секретар обкому О.П.Зубчевський, якій надав слово О.В.Бабуріну.Люди зустріли його бурхливими оплесками.Виступили також і інші товариші,а також перший секретар Рівненського обкому КПУ О.М.Вознюк та перший секретар М.К.ВЛКСМУ Хассай Вікторія .

На мітингу-протесті була прийнята резолюція і направлена президенту,кабінету міністрів та Веровній Раді, а також облдержадміністрації з вимогою проти підвищення пенсійного віку, проти співробітнецтва України з МВФ, проти намагань уряду та олігархічної частини Верховної Ради відмінити пільги для 16-ти категорій населення та підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Люди за неї проголосували одноголосно. Після закінчення мітингу розпочалася святкова демонстрація присвячена 94-річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції і 70-річчю Параду 1941 року на Красній площі.

Колону очолювали ветерани Великої Вітчизняної війни та ветерани Збройних Сил Радянського Союзу. Рухалася воєнна техніка чясів ВеликоїВітчізняної війни.Йдучу центральною частиною міста колону радісно зустрічали запоріжчани та гості міста,фотографували .Продавці магазинів та кіосків вийшли з робочих місць та вітали демонстрантів.

Пройшовши центральним проспектом міста, колона підійшла до будівлі Запоріжського обкому КПУ,де відбувся мітинг і відкриття пам'тників-Й.В.Сталіну та Зої Космодем'янській.Перед початком мітингу люди змогли оглянути на широкому екрані кадри воєнної кінохроніки:Парад 1941року й виступ на ньому Верховного Головнокомандуючого Й.В.Сталіну. Також ми дивилися фільм про подвиг Зої Космодем'янської.Лунала пісня" Священная война "-гімн справжніх захисників Вітчизни, борців з фашистською та її холуйською нечистю.Після гімну Радянського Союзу перед учасниками мітингу виступив О.В.Бабурін.Він зокрема сказав:"Для всіх нас 7 листопада- це знаменний день. Саме цього дня ми відкриваємо відновлений пам'ятник Й.В.Сталіну й пам'ятник Зої Космодем'янської.Кадри Великої Вітчизняної війни й докоментальний фільм,який ми щойно переглянули,чергового разу показують і доводять велич радянського народу,велич Радянського Союзу,велич Йосифа Віссаріоновича Сталіна.(Виступ Олексія Васильовичасупроводжувався оплесками).Пам'ятники Сталіну та Космодем'янській допомагатимуть нам у спільній боротьбі за правду історії,за наше з вами майбутнє"

І мені випала велика честь виступити на мітингу і відкритті памя'тників. У своїй промові я передав вітання від комуністів Волині та особисто від нашого першого секретаря обкому,члена ЦК Компартії України,депутата обласної ради Петра Григоровича Бущика.(До уваги,Петро Григорович щогодини телефонував нам, хвилювався за нас під час поїздки,знаючи наші молоді запальні гарячі голови ...та далеку дорогу).

Почесне право відкриття пам'ятників було надане: О.В.Бабуріну,О.П.Зубчевському,а також ветеранам війни І.Т.Шеховцову та О.Є.Попову.Люди принесли до пам'ятників море осініх квітів.

Як реагували преса та телебачення на мітинги та встановлення пам'ятників?

Весь день було на цій події і телебачення,від місцевого та інших каналів, зокрема п'ятий канал Новий Канал ,СТБ,Інтер,ISTV та преса. Необділили ЗМІ і мене своїми питаннями на камеру.До честі запоріжського телебачення, яке висвітлювало інтерв'ю зі мною цілий день, то інші канали наклали табу,адже їхні вїдливі,провокаційні питання до мене недосягли тієї сенсації на яку вони надіялися,маючи за мету висміювати комуністів.Більше того відповідаючи на їхні питання,я максимум намагався переконати їх та перетягнути на сторону Компартії.

Дивлючись в очі цим кореспондентам та телевізійникам,я зрозумів що моя робота не залишилася марною,адже їх зацікавили мої сттаті,та сайти на яких я друкуюся,а також ми обмінялися телефонами.Адже головне в дискусії,це не принизити , чи висміяти опонента,а перетягнути його на свою сторону.Ці телевізійники люди ще в основному ідейно не зформовані,адже їм біля 30 років.На їхнє запитання чому для мене та й багатьох людей Сталін є прикладом по життю ,але і для багатьох він є ворогом...Я вітповів слідуюче. Нет ничего лучше, чем безбашенный анальный секс с горячими и неудержимыми проститутками Уфы. В свій час А.Гітлер про Сталіна сказав:"Сила російського народу є не в його численності чи організованності,а в його здібностях народжувати особистості масштабу Й.Сталіна.По своїм військовим і політичним якостям Сталін набагато вище від Черчілля та Рузвельта.Це єдиний світовий політик достойний поваги.Наше завдання-роздробити російський народ так,щоб люди масштабу Сталіна не з'являлися".

У.Черчілль про Сталіна писав:"Велике щастя було для Росії,що в роки важких випробувань країну очолив геній та непохитний полководець Сталін.Він був самою видатною особистістю того періоду, в якому проодило все його життя".

Шарль Де Голль писав :"Сталін мав колосальний авторитет, і не тількі в Росії.Він зумів "приручити"своїх ворогів,не панікувати при програшах та не насолоджуватися перемогами.А перемог у нього більше,ніж поразок.Сталінська Росія-це не минула Росія ,яка загинула з монархією.Але сталінська держава без достойних Сталіну спадкоємців-послідовників приречена".

Я навів декілька цитат ідейних ворогів про Сталіна,щоб читач, а особливо молоде покоління замислилося.Чому на сьогодні його намагаються оббріхувати та не- гативно висвітлювати в сучасних буржазних та націоналістичних ЗМІ? По перше- Європа яка стояла на колінах перед гітлерівською Німеччиною не може змиритися з тим, що радянський народ під керівництвом Комуністичної партії на чолі з Сталіним її звільнив,та взагалі світ стояв перед загрозою знищення.По-друге,сучасні буржазно-олігархічні та націоналістичні мажори навіть у глибокому сні тремтять перед Сталіним,знаючи де вони повинні були б бути.По-третє,Сталін "взяв Росію з сохою,а залишив з атомною бомбою",а "наша" хуторянська пацанва за двадцять років "незалежності"навіть нової вулиці в жодному місці не побудувала.

І коли 5 березня 1953 р.Й.В.Сталін помер,то всі плакали ,адже це була людина,яка все своє життя присвятила служінню народу,ніколи не зраджувала своїм принципам.Ховали його в костжмі,який він носив при житті,а взуття зробили по заказу,тому що він надавав перевагу чоботам,та й грошових статків в нього не було.А під час війни,коли його рідний син Яків попав в фашистській полон, Сталін категорично відмовився обмінювати його на фельдмаршала Паулюса.Пізніше Яків в полоні загинув,кинувся на електризовану огорожу,не зміг пережити полону та небажав підривати авторитет батька.Другий син-Василь на фронті був пілотом,та за спогадами бойових воєних побратимів воював хоробро.

Отже, Й.В. Сталіна завжди поважали і будуть поважати чесні люди,адже він заради людей поклав на вівтар все.Він війшов в історію назавжди.І не загорами той час,коли пам'ятники Сталіну будуть сояти у всіх містах та районних центрах Західної України.Я в це вірю,глибоко переконаний і буду докладати максимум зусиль.

Хто допомагав Вам та вашим товаришам здійснити цю поїздку?


Поїздку до Запоріжжя нам допомогли здійснити мої товариші-Сергій Вашкодар,Роман Головій, Дмитро Власюк, Антон Лебедєв,Віктор Засадко,перший секретар Луцького МК КПУ Віктор Пащук та перший секретар Волинського обкому Петро Григорович Бущик.


Інтерв'ю брав член бюро Нововолинського МК ЛКСМУ
Олесь Мазурок.